| Велкам ту Брюховичі :) |
[22 Sep 2008 21:27]
Доктор Сушняк
|
У Брюховичах коло Львова є багато цікавого - починаючи від культової чебуречної і закінчуючи брюховицьким лісом. Але особливо раджу відвідати Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри. Море приємних вражень, про які я з задоволенням розкажу вам :)
Розпочнемо, напевне, з відгадки на суботню загадку.
Колись, наприкінці 90-их, коли тільки-но відремонтували проспект Шевченка, але ще не встигли посадити деревця на алеї, під час одного зі святкувань Дня міста на тій алеї зробили виставку скульптур Михайла Дзиндри. Скульптури стояли вздовж алеї, а львів"яни прогулювалися і уважно вивчали сучасне мистецтво. І ось саме скульптура "Закохані" (інша назва - "Поцілунок") запам"яталась мені найбільше. По-перше, вона сама досить ефектна, а по-друге, ми тоді з компанією сиділи на лавці коло неї і спостерігали за реакцією перехожих. Молодь здебільшого сміялася, львів"яни середнього віку довго стояли в задумі, а старші пані обурювалися і швидко йшли геть. Ось ці "Закохані":
Через десять років я знову побачив цю скульптуру. Правда, колись вона була червоного кольору.
Своєрідним продовженням теми любові у музеї є скульптура "Медовий місяць". Судячи з певних елементів, йде мова про другу половину місяця:
Ну і на завершення теми кохання - його результат:
Дзиндра не оминув у своїй творчості прекрасну половину людства - феміністок і просто жінок. Ось феміністки:
А ось твір, який може викликати критику феміністок. Плазуюча:
Скульптурний портрет жінки з намистом:
А це українка з полтавської області, теж з намистом і у вишиванці:
Лінива Марічка:
Фрагмент скульптури Жінки з гарною зачіскою і порожньою головою. До речі, якщо задуматися, то ця скульптура не позбавлена певної реалістичності.
В музеї нема табличок з назвами творів, тому відвідувачі можуть влаштувати собі веселу вікторину - ходити по музеї і вигадувати назви творів. Після цього варто попросити провести екскурсію і дізнатися справжні назви. От наприклад, назву цієї скульптури я вгадав. Це пташка:
Музика і хор. Хор, до речі, чоловічий.
Одна з найвідоміших скульптур Михайла Дзиндри - Переляканий солдат. До речі, спереду в нього гвинтівка. Я так припускаю.
Є у музеї твори і на релігійну тематику. Чоловік, що молиться:
Два священики:
Колядники у процесі співу:
Ще одні колядники. У чаші посередині відвідувачі залишають монети, а одна відвідувачка залишила шпильку від зачіски.
Тепер трохи жахів. Ось людина Чорнобиля:
А це сіамські близнюки. До речі, з протилежного боку вони виглядають так само. Тобто у них дві голови, чотири пари очей, чотири роти, дві руки і чотири ноги:
Ця істота називається Страхопуд. Швабра і пляшки з водою додають їй драматичності:
А ось японка. Як влучно зауважив малий хлопчик, який там крутився в музеї, вона теж страхопудка :)
Ну і на завершення кілька слів про автора. Михайло Дзиндра (1921-2006) народився на Львівщині, в роки Другої світової війни вчився у мистецько-промисловій школі у Львові. Після приходу совітів емігрував спочатку до Чехословаччини, потім до Західної німеччини і США. Після проголошення незалежності України Михайло Дзиндра повернувся додому, за власні кошти побудував музей, де розмістив понад 800 перевезених зі США скульптур, і подарував його державі. На жаль, держава мало оцінила дарунок митця, а орден "За заслуги" родичі скульптора отримали через півтора року по його смерті.
Перші скульптури Михайла Дзиндри були цілком традиційними, але потім він їх побив і почав творити у свому неповторному стилі. Скульптура робилася з металевої сітки, на яку потім накладався цемент і фарба. Ось на цій знимці добре видно цю технологію:
Якщо захочете відвідати музей, їдьте маршрутками 13, 44, 86, 89 від Оперного театру до зупинки біля брюховицької чебуречної. Адреса музею - Брюховичі, вул. Музейна, 16. Телефони - 2593636 та 80973975480. Час роботи - 11.00-17.00, в понеділок не їдьте, бо там вихідний.
P.S. А ще у музеї дуже приємна пані директор, яка пригостить вас смачним липовим чаєм :) |
|
|
